Покриття Wi-Fi, точки доступу та потужність передавання¶

Багато користувачів вважають, що збільшення потужності передавання маршрутизатора завжди поліпшує покриття та продуктивність Wi-Fi.

Хоча вища потужність передавання зазвичай збільшує покриття одного маршрутизатора, максимальна потужність не завжди оптимальна для мереж із кількома точками доступу (AP), mesh-вузлами або корпоративними розгортаннями Wi-Fi.

Розуміння зон покриття, роумінгу, планування каналів і потужності передавання допоможе поліпшити продуктивність бездротової мережі.

Один маршрутизатор і кілька точок доступу¶

Один маршрутизатор¶

Якщо покриття Wi-Fi забезпечує лише один маршрутизатор:

Вища потужність передавання зазвичай збільшує покриття.
Клієнтські пристрої можуть підтримувати придатне для роботи з’єднання на більшій відстані.
Зниження потужності передавання зазвичай зменшує рівень отриманого сигналу та співвідношення сигналу до шуму (SNR) у напрямку до клієнта.

Більшості користувачів з одним маршрутизатором рекомендовано залишити потужність передавання за замовчуванням або вибрати автоматичне налаштування.

Зниження потужності передавання вашого маршрутизатора не зменшує радіочастотну енергію, яку випромінюють сусідні мережі Wi-Fi. Їхні маршрутизатори та точки доступу продовжують передавати з тією самою потужністю.

Кілька точок доступу¶

Коли розгорнуто кілька точок доступу, не завжди потрібно максимально збільшувати зону покриття кожної з них.

Мета полягає у створенні кількох менших, чітко визначених зон покриття, які перекриваються лише настільки, наскільки потрібно для безперервного покриття та надійного роумінгу.

Важливими є правильне розташування точок доступу, потужність передавання та вибір каналів.

Перекриття зон покриття¶

Якщо кожна точка доступу передає з максимальною потужністю, їхні зони покриття можуть надмірно перекриватися.

Клієнтський пристрій може залишатися підключеним до віддаленої точки доступу, навіть коли ближча точка забезпечує сильніший сигнал. Такий пристрій зазвичай називають «прилиплим» клієнтом (sticky client).

Клієнт, підключений до невідповідної точки доступу, може мати:

Нижче SNR
Нижчі швидкості модуляції та кодування
Більше повторних передавань
Меншу пропускну здатність
Більшу затримку

Зниження потужності передавання точок доступу може зменшити зони покриття та спонукати клієнтські пристрої раніше переходити до іншої точки доступу.

Роумінг клієнтських пристроїв¶

У більшості мереж Wi-Fi клієнтський пристрій сам визначає, коли переходити до іншої точки доступу.

Маршрутизатор або точка доступу можуть допомагати з роумінгом, але остаточне рішення про відключення від однієї точки доступу й підключення до іншої зазвичай ухвалює телефон, ноутбук, планшет або інший клієнт.

Різні клієнтські пристрої використовують різні порогові значення та алгоритми роумінгу. Тому пристрій може залишатися підключеним до точки доступу, доки вважає з’єднання придатним для роботи, навіть якщо інша точка забезпечує сильніший сигнал.

Зменшення надмірного перекриття покриття може допомогти клієнтам ухвалювати кращі рішення щодо роумінгу.

Просторове повторне використання¶

Wi-Fi використовує спільне середовище передавання.

Перш ніж передавати дані, пристрої Wi-Fi прослуховують канал, щоб визначити, чи він уже зайнятий. Якщо точки доступу на одному каналі чують одна одну на великій території, вони можуть витрачати більше часу на очікування звільнення каналу.

Це зменшує доступний ефірний час і загальну пропускну здатність.

Належне зниження потужності передавання може дозволити точкам доступу на одному каналі, розташованим у різних місцях, працювати незалежніше. Це називається просторовим повторним використанням.

Просторове повторне використання не означає, що зниження потужності вашої точки доступу зменшує завади від сусідніх мереж. Зони покриття відповідного розміру зменшують зайву конкуренцію за канал і дають змогу повторно використовувати той самий канал у достатньо віддалених місцях.

Планування каналів¶

Потужність передавання та вибір каналу слід розглядати разом.

2.4 GHz¶

Діапазон 2.4 GHz має порівняно мало каналів, які не перекриваються.

У багатьох регуляторних регіонах зазвичай використовують канали 1, 6 і 11 із шириною каналу 20 MHz.

За можливості сусідні точки доступу повинні використовувати різні канали, які не перекриваються.

5 GHz і 6 GHz¶

Діапазони 5 GHz і 6 GHz надають більше доступних каналів, тому сусіднім точкам доступу легше призначити різні канали.

Використання каналів, які не перекриваються, зменшує конкуренцію за один канал, хоча надмірне перекриття покриття все одно може впливати на роумінг.

Доступні канали залежать від моделі маршрутизатора, країни або регіону, ширини каналу та місцевих нормативних вимог.

Дротові точки доступу та mesh-мережі¶

Дротові точки доступу¶

Дротове з’єднання Ethernet між основним маршрутизатором і додатковими точками доступу зазвичай є кращим варіантом розгортання.

Оскільки трафік магістрального з’єднання передається дротовим каналом, потужність Wi-Fi можна налаштовувати насамперед з урахуванням покриття клієнтів, роумінгу та просторового повторного використання.

Mesh із дротовим магістральним з’єднанням¶

Mesh-вузли з дротовим магістральним з’єднанням можна оптимізувати подібно до дротових точок доступу.

Потужність передавання можна налаштувати так, щоб зменшити надмірне перекриття зон і водночас зберегти безперервне покриття.

Mesh із бездротовим магістральним з’єднанням¶

У бездротовій mesh-мережі радіомодулі Wi-Fi також можуть передавати трафік між mesh-вузлами.

Надмірне зниження потужності передавання може послабити бездротове магістральне з’єднання та знизити загальну продуктивність.

Коли використовується бездротове магістральне з’єднання, переконайтеся, що mesh-вузли підтримують сильне та стабільне з’єднання між собою.

Приклад розгортання кількох точок доступу¶

Розглянемо два маршрутизатори GL.iNet, з’єднані через Ethernet:

Основний маршрутизатор забезпечує маршрутизацію, DHCP, NAT і роботу міжмережевого екрана.
Другий маршрутизатор працює в режимі Access Point.
Обидва пристрої використовують однакове ім’я мережі Wi-Fi та налаштування безпеки.
Сусідні точки доступу використовують різні канали, які не перекриваються.
Потужність передавання налаштовано так, щоб зони покриття перекривалися достатньо для роумінгу, але не надмірно.

Оптимальна потужність передавання залежить від будівельних матеріалів, розташування точок доступу, клієнтських пристроїв, сусідніх мереж Wi-Fi та потрібної зони покриття.

Єдиного значення потужності передавання, яке підходить для кожного розгортання, немає.

Поширені хибні уявлення¶

Максимальна потужність передавання завжди забезпечує найкращий Wi-Fi¶

Максимальна потужність зазвичай забезпечує найбільшу зону покриття, але в мережах із кількома точками доступу може спричиняти надмірне перекриття та проблеми з роумінгом.

Нижча потужність передавання зменшує вхідні завади¶

Зниження потужності вашої точки доступу послаблює сигнал, який створює саме вона. Це не зменшує потужність передавання сусідніх маршрутизаторів або точок доступу.

Нижча потужність передавання підвищує чутливість приймача точки доступу¶

Потужність передавання та чутливість приймача — це окремі характеристики. Саме по собі зниження потужності передавання не поліпшує здатність точки доступу приймати сигнали клієнтів.

Клієнтські пристрої завжди підключаються до найближчої точки доступу¶

Клієнтські пристрої зазвичай вибирають точки доступу та переходять між ними за власними внутрішніми алгоритмами. Вони можуть залишатися підключеними до віддаленішої точки доступу, навіть якщо доступна ближча.

Розгортання	Рекомендація
Один маршрутизатор	Залиште потужність передавання за замовчуванням або виберіть автоматичне налаштування.
Дві або більше дротових точок доступу	Використовуйте канали, які не перекриваються, і налаштуйте потужність передавання, щоб зменшити надмірне перекриття покриття.
Mesh із дротовим магістральним з’єднанням	Оптимізуйте зони покриття для надійного роумінгу.
Mesh із бездротовим магістральним з’єднанням	Не знижуйте потужність настільки, щоб послабити магістральне з’єднання.